В четвер нас возили на оглядовий тур по Сан-Франциско. Нарешті побував на славнозвісному Голден Гейт Брідж. Міст гарний, він не самий більший в місті, але самий древній. Потім ми галопом промчались по містечку Соусо Літо, як нам поясняли це щось типу місцевого Беверлі Хілз. Затишна місцина в затоці – де хатки розміщені на крутих схилах горбів. Потім прогуляянка по Ломбард Стріт. Це вулиця яка йде стрімким сермантином, і де багато клумб з квітами (чомусь її туристи дуже часто відвідують). Чайна Таун – маленький кусочок китаю серед великого міста. Купу магизинів з китайськими сувенірами, так як і всюди, але тут вони ще й на китайську тематику. А взагалі, так похолити по магазинам, створюється що все в америці Мейд Ін Чайна.
В пятницю після обіду нас повезли в Халф Мун Бей. Хоча я вже й скупався в океані, відказуватись від ще одної такої можливості не хотів. Вода виявилась просто таки крижаною – як в карпатських річках. Довго в ній вистояти не можна. А хвилі – то вам не жарти, я бігав дурачився, а потім як налетіла хвиля то мене знесло івикинуло на берег, причому проволочило по піску метрів 5. Потім я став купатися набагато обережніше. А ще коли хвиля відходить – затягує в море, і тяжко вигрібти.
Далі був – hiking. Ну як для мене – то це прогулянка, йшли ми з маленькими рюкзачками, загальна дистанція кілометрів 10-12. Гори в америці інакші, і пахнуть інакше. Маршрут чисто по американському – добре прокладена дорога, мусорники і лаочки через деякі інтервали, дороговкази типу «сюди не ходіть для вашої ж безпеки», на які видно ніхто не звертає уваги. Зверху гори відкривається чудовий вид на затоку. А ще там стояв чудернацький стовб, до якого було приварено багато трубок. В кожну трубку можна подивитись і побачити якусь місцину. Трубки пронумеровані, і знизу написано, яка з них на яке місце вказує і відстань до нього. Цікавий дороговказ.
Вечеря в одного з дев. деректорів. Перший раз побачив як вони живуть. Хати в штатах дуже дорогі – тому те що в них пристижно, по нашим міркам я б назвав звичайненькою, не дуже великою хатою. Пригощали нас, що мене здивувало – в міру спеційованою їжею ))) Було дуже смачно – картопля і кукурудза запечена на вогні.
І ще одне – що в четвер, що в пятницю вони придумали якісь відмазки, щоб їхати на нашій машині. Нам типу фірма вертає гроші за зїжджений бензин. Але буде дев. деректором і мєлочитись на бензин – як на мене то зовсім не солідно. Ще поки їздив туди сюди згадав що ця місцина і є Силіконова Долина центр розробки програмного забезпечення. Бачив офіси Oracle (кілька будівель циліндричної форми, так же як і іконка яка зображає вінчестер)., Sun,
P.S. В Америці було багато цікавого, але я хочу додому, хочу нормально поїсти, хочу виспатись.
P.S.S. переліт через океан – це просто капець.
