Єгипет.

Скажу чесно, чим довше вибираєш путівку і читаєш відгуки про готелі в Єгипеті, тим важче визначитись, і менше хочеться будь-куди їхати. Але в нас все спростилось тим, що путівки ми купляли за день до відїзду, вибір був не такий великий.
В результаті я ще раз для себе переконався, що з хорошим настроєм і компанією можна добре відпочити і серед поля, а сноби знайдуть недоліки і в найкрутішому 5 зірковому готелі. Так що треба самому все побачити, а не покладатись на враження інших.

Переліт 4 години. Не так й багато, можна жити. В ареопорті все швидко і без проблем.
Перше що кидається в очі - це засмічена пустеля. Нема ні міст ні людей, а купа мусуру, незнаю як так можна. Прада там де готелі - все дуже чисто і прибрано, гарні газони, пальми і все таке...
Друге - це як вони їздять. Бібікають і моргають дальнім дуже часто. В мене створилось враження, що в них є якась азбука за допомогою якої вони переговорються. Половина водіїв не напрягається включати повороти при обгоні (навіщо!? можна просто бібікнути), і на поворотах. А от стати на на швидкісній трасі за метр до обочини і включити аварійку - це вони вміють. Автобус з туристами - це траспорт з особлививми пріоритетами. В нас міліція з включиними мигалками так впевнено не їздить як там автобуси. Автобус не знає що таке головна дорога, а що другорядна - він завжди на головній, він великий і важкий, тому всі з цим миряться.
Готель нормальний, годували добре, територія невелика але гарна, номер з виходом до басейна - дуже зручно.
А тепер на море. В Єгипеті дощ буває раз-два на рік, і якщо він йде 3-4 хвилини - то це вже довгий дощ. Тому в нас всі дні погода була сонячна і тепла. Але не було душно, через сухий клімат набагато легше переносити спеку ніж в Турції.
Прада після заходу сонця зразу стає досить свіжо. Тому інколи ми вдягали кофти.
Море чисте, солене, тепле і густо населене рибками з мультику "В пошуках Немо" -


Плавати з маскою одне задоволення. Рибки зовсім не бояться людей і спойкно собі плавають, нікуди не тікають. Сині, жовті, чорні, червоні, великі і маленькі, плоскенькі і товстенькі, їх багато.

Також на пляжі пропонують всякі розваги. Нікуди не треба йти, достатньо лежати на лежаку, до тебе підійдуть і запропонують.
Вибір впав на водні лижі. Давно мріяв, причому думав якщо я вже катаюсь на звичайних лижах, то на водних буде не важко. Зразу скажу - важко. За 15 хв катання мені тільки один раз вдалось проїхатись десь 30 сек. Перше, там нема маленької швидкості - ти або їдеш швидко, або болтихаєшся у воді. Друге, на швидкості дуже важко втримати рівновагу. Третє, удар об воду на швидкості доволі суттєвий, зразу випускаєш ручку, а крім того солена вода попадає в ніс, гланди і т.д. Четверте лижі самі по собі плавають - тому в жилеті і лижах дуже важко розвернутись або підпливти. Одним словом після 15 хв, я вже нічого не хотів і мене затягнули на катер вимятого як мочалку.

Екскурсії заказали в гіда (туроператора). Основна екскупсія Каїр-Александрія (2 дні) . Бути в Єгипеті і не побачити пірамід - це всерівно що не бути там.
З Шарм Ель Шейху до Каїру більше 500 км - їхати цілу ніч. Каїр дуже велике (десь 8 млн. в місті і 20 млн. в агломерації) і грязне місто. Підійшло би для зйомок фантастиного фільму, де події відбуваються 50 років після глобального атомного вибуху...
Це не смітник - там живуть люди. І тих недобудованих будинках теж ... Поки будуть 4-й поверх, на 3-му вже хтось поселився..

Звичайно є там і гарні райони, ось як ця старовинна мічеть -
І ось вони - Великі піраміди і Сфінкс. Жаль що не пускають на верх піраміди, бо я б спробував залізти туди :)))

Також в Каїрі ми ще відвідали Національний музей, де було купа фараонських штучок - типу золотий гробік на пару сотень кілограм...

Александрія розташована на березі Середземного моря. Мені сподобалась набережна, яка особливо гарно виглядає вечером. А ще гарні сади де знаходиться літня резиденція президента країни:
Також ми побували біля нової Александрійської бібліотеки і в форті, де колись стояв Александрійський маяк:


Екскурсія №2 -квадросафарі.
Для цієї ескурсії потрібне спец. спорядження - арафатка, чорні окуляри і АК47. На рахунок автомата жартую, але без окулярів і арафатки було б тяжко. Пісок попадає в очі чи в ніс. На цьому фото і я є (вгадайте з 3х раз де саме ;-) ):

А ось і наша квадро-конячка Хонда. Дві речі від яких я балдів - це прискорення і звук. Розганяється ця тваринка досить жваво, і ще так прикольно деренчить:

А ще по ходу катались на верблюді. Я зрозумів чому говорять що з нього не так просто злізти - він здоровий! Сидіннязнаходиться на висоті більш як 2 метра ...

Екскурсія №3 - дайвінг на коралових рифах біля острову Тіран.
Погруження на глибину 10 метрів. До погруження і після, я домув що мало б бути страшно. Але чомусь під водою я забув, що мав боятись і просто розглядався навкруги. Інстрктор тримала весь час за руку, і помагала підрегульовувати обладнання щоб, погружатись чи вспливати. А ще вона нам показувала цікаві риби.
Коли вилазиш з води відчуваєш всю вагу аквалангу і обладнання -
Під водою як в передачах Кусто - мені сподобалось, буде можливіть ще спробую.

Екскурсія №4 - сходження на гору Мойсея.
Ну це не зовсім відпочинок, а більше символічно. Тому що на гору треба пертись серед ночі, у зустрічати схід сонця на вершині. Але враження від сходу сонця і краєвидів яскраві -

Йти не важко (в Карпатах і більше ходили), єдине що спати хочеться... Гора до речі десь біля 2300 м, вища навіть чим наша Говерла..

Ну а ще ми гуляли, пили і курили калян:
В готелі алкогольні напої місцевого виробництва були включені. Там було кілька видів, але як на мене воно все однакове і я його називав "тросниковим самогоном". На смак гидота, але настрій підіймав (я навіть починав говорити/розуміти мови на яких раніше не говорив :))) ). А далі - танці-шманці, диско до рання, купання в басайні серед ночі, конкурси і перемоги :)), нові знайомства і компанії, а зранку голова жу-жу ... Є що згадати, нічого дітям розказати :)

Крим (Авто). 7 днів.

Особливістю поїздки було те що ми не мали конкретного плану щодо поїздки. Була ідея -"їдем на південний берег Криму", а все решта вирішим по ходу...
Те що сім днів на поїздку в Крим доволі мало, я знав з самого початку (судіть самі - їхати в одну сторону майже 2 дні, ще 2 дні назад, а на море залишається тільки 3 дні). Тому намагались використати час максимально ефективо.
Розписую по днях, і привожу ціни, щоб ви собі отримали уявлення що і по чім.

Понеділок.
Виїзд в 5 ранку. Крім того що їхати далеко, виїзд так рано має ще одну важливу перевагу - в машині не так жарко. Десь в 2й дня приїхали в Умань, чуть бульше ніж 500 км від Франківська. Тут робимо перерив і гуляємо по Національному дендрологічному парку "Софіївка".Вхід порядка 10 грн і ще за 2 можна взяти програмку. Парк займає 179 га, і ми легко потратили 4 години щоб швидким темпом пройтись по ньому. Прогулюючись і насолоджуючись тут легко можна провести весь день. Парк гарно зроблений, чудо ландшафтної архітектури - на невеличкій території розмістилися ліс, озера, острови, скелі, печери, фонтани, стежки, клумби, дивні дерева, памятники. Багато лавочок, альтанок хитро розміщених між деревами чи на скелі.Також не забули про парк і сучасні "предпринематели" - тут купа будок з китайськими сувенірами, які мало чим відрізняються від тих що продають в нас в Яремче чи в штатах :-) . Також за 20 грн. можна одягнутись в костюм 18-19 століття. Оце я натішився з костюму. Я як подивився на себе в дзеркало сміявся пів години. Фото "А скоштуй-но мого свинцю":

Далі їдем ще 100 км і доїжаєм до Первомайська. Тут в центрі міста можна переночувати за 40 грн. За стільки ж і добре повечеряти, а можна і подешевше.

Вівторок.
Знову виїзд в 5 ранку. Хочеться пошвидше добратись до точки призначення. Радує, що дороги тут кращі, та й простіші - білш прямі, йдуть попри села (а не через, як в нас), менше горбів. Траса Київ-Одеса, по якій ми їхали десь 20 км, вже схожа на закордонну дорогу.
В обід доїжджаєм до узбережжя (Солнечногорськ біля Алушти), і перше що робимо біжимо на море -

Берег покритий галькою, вода чистенька, менш солена ніж в середземному. Класно...
Далі оглядаємся навколо. В будиночках простенька кімната з 4 ліжками і кондиціонером буде коштувати 100 грн. добу з людини. Сніданок/обід/вечеря - 100 грн. з людини теж.

Середа.
Переселяємся на базу. 120 грн за добу з харчуванням. Сама кімната підкоцана, видно що не ремонтувалась з радянських часів. Також видно що з одної колись великої кімнати зробили дві маленькі, добавивши картонну перегордку. Тому чути все що говорять сусіди, а особливо вночі добре було чути рик уссурійського тигра :-) Ліжка правда нові. Харчування теж добре. А ще з нами в кімнаті жили два павука (з розмахом лап думаю 4-5 см в довжину). Приповзли на розлите пиво :-)

Цей день ми купаємся на морі і нічого неробимо :-)

Четвер.
День екскурсій. Їдемо в Алупку. Тут на схилі розташувався Воронцовский замок. Парковка незалежно від часу 30 грн. :-o (нефігово так) стільки ж вартує вхід в середину замку з гідом. Причому як на мене вся красота замку це вигляд ззовні, і сади що навколо нього (що є безкоштовним):Прогулюємся по саду і чудернацькими серпантинними стежками спускаємся до моря. Купаємся тут. Берег вже зовсім інший. Тут тільки великі каменюки, і зроблена бетонна площадка щоб хоть якось можна було добратись до моря.
Далі не виїжджаючи на головну трасу їдемо вузенькими гірськими дорогами і вуличками до Гурзуфа. Зупинямся 1 км до парковки (безплатно і в тіньку) . Йдемо на супер відоме Ласточкіне гніздо. Вхід 5 грн. Замок гарно виглядає з далеку. Особливо коли видно над яким обривом він збудований. З близька нічого особливого - ми просто обійшли його навколо і повернулись назад.

Після екскурсій єдиноголосно зробили висновок - на екскурсії треба їздити осінню, або весною, а літом треба сидіти в морі. Тому що спека пекельна і через кілька годин гуляння по ній вже нічого не хочеться тільки окунутись в воду...

Пятниця.
Купаємся і нічого не робимо.
Порівнюючи з Аланією дуже сподобалась набережна по якій можна прогулюватись вечером, що всі тут і роблять. Вечером все підсвічується і гарно вигдядає, а ще дуже тепло.

Субота.
Пора їхати додому. Вибираємо не зовсім прямий шлях.
Перша зупинка Новий Світ. Робимо прогулянку по Галіцинській стежинці (вхід 15 грн.). Стежка врізана в горі, то спускається в грот, то вихидоть на вершину відкриваючи чудові краєвиди. Прогулянка одне задоволення -


Прйшовши 3-4 км доходимо до так званого царського пляжу. Маленька бухто розташована між двома велетенськими скелями. Вражеє колір води - тут вона має специфічний смарагдовий відтінок, прямо як у фільмах про тропічні острови. Спускаємся по скелях і купаємся. Тут справді класно людей майже нема.Залишились б ще, але час підганяє. Заїжаєм в Генуезьку фортецю (Судак). Дізнаємось що тут проходить фестиваль тому вхід 80 грн. Під час феставалю проходила постановка бою, де толпа чуваків в обладунках і зі зброєю товклись між собою.

Зразу скажу, що костюми - це задоволення не із дешевих, і більшість людей роблять їх собі самі. Наприклад шолом може вартувати 1000 грн.
Тут же можна було постріляти з лука і арбалета (по 10 грн. 6 пострілів), що ми і зробили. Коли з арбалету доволі просто стріляти/цілитись, то з лука набагато важще стріляти, особливо влучно.
Сама фортеця представляє собою залишки потужного і неприступного муру на березі моря:
Тут же можна було передягнутись в середньовічні обладунки (теж 20 грн.).Ну я вам скажу та кольчуга трохи важить - з нею сильно не побігаєш. А ще як взяти спис і щит, то й ходити важко.
В цей же день виїжаєм з Криму і доїжаємо до Чаплинки - тут можна заночувати за 60 грн.

Неділя.
Зранку за пів годнки доїжджаємо до заповіднику Асканія Нова. Тут вже по-людськи парковка вартує 3 грн., а за 12 грн. вам гід проведе цікаву 3 годинну екскусію по дендропарку і зоопарку. Сподобалось те що про кожну рослину або тварину розказували якусь легенду чи цікаві факти (наприклад лебідь доволі сильна птаха - ударом крила може зломати руку). Тварини тут мають набагато більше волі ніж в звичайних зоопарках. Павичі наприклад просто розгулюють по клумбах -
Любителям флори і фауни рекомендується.
Далі встили доїхати тільки трохи далі аніж Вінниця. Коли темно доволі тяжко їхати. Андрія штрафанули 2 рази на протязі години. А мене до речі штрафанули по дорозі на море - я думав що я їду по трасі, а то виявилось був населений пункт. (всі штрафи за перевищення швидкості).

І ще парочка моментів з поїздки:
1.
На київській трасі розігнали наш кошик, гружений динями, кавунами і цибулею до 160 км/год. Їду по лівій полосі назад на праву не ховаюсь бо там час від часу фури поволі їдуть. І тут глип назад, а мені мигають, типу чого ти тут плентаєшся, дай дорогу...
2.
По дорозі назад попали в пробку. Стояли годину. Спочатку думали що якась аварія, але все виявилося набагато простіше - дорожники вирішили поремонтувати залізнодорожний переїзд. Наскільки я знаю за кордоном такі ремонти роблять вночі (коли мало транспорту)
і максимально швидко. Коли ж наші так почнуть робити?
3.
Якось їдем по при дорогу стоять три машини, чувак вибігає на середину, зупиняє і кланяється. Ми думаєм щось трапилось потрібна допомога, зупиняємся. Чувак підбігає, починає цілувати руки (вєє), і на поломаній російській говорить щось типу "ми італійці, протринкали всі гроші, нема бензину, хочем додому", я подивився номера в машин дійсно італійські. Каже дайте тисячу грн. і дає нам свою печатку. Я стільки грошей при собі не мав. Та й самим треба було ще. Кажу можу дати 50 грн. Він гроші бере, і дає мені печатку (золоту, здорову, важку, десь на 300-500$ потяне), каже типу як вдячність. Ну я її не взяв, поставив йому в кешеню і ми поїхали. По-перше на чужій біді не розживешся. По-друге не довірчивий я, бо купу в нас всяких лохотронів.
4.
Разом ми наїздили 2900 км, що ~200л бензину, 1300 грн.
Прожиття ~1000 грн.
Харчування ~500 грн.
Екскурсії ~500 грн.
Плюс ще всякі різні витрати вийшло десь по 1800грн. з людини.
5.
З собою взяли 20л питтєвої води. Випили без проблем. Могли і більше. І це я не рахую пива...

Загальне враження - незважаючи на хромаючий сервіс і високі ціни, там багато цікавих місць. І я б поїхав ще раз, тільки тепер на довший проміжок часу, щоб проїхати все узбережжя з заходу на схід, і ще більше насолодитись купанням і засмаганням. І в порівнянні з путівочними поїздками (аля Турція, Єгипет) де нас привозять як овочі в готель, і все роблять за нас (що не є погано), отаке подорожування є цікаве своєю спонтанністю і непередбачуваністю...

Сивуля і Ігровець

Літо почалось з походів.

1. Сивуля. 2 дні з рюкзаками.
На фотографії Урочище Пекло. Так що я тепер можу сказати що побував у пеклі. :)
Як виявилося пізніше починаючи з цього місця ми зблудили - зробили здоровенний гак в кілька кілометрів :-) Але думаю що назва звязана більше з крутим схилом, а наше блудіння продовжилось і на інший день, але вже іншому місці :-)

Ночували на полонині, а там коні паслись. Ну і сидим ми вечером, їмо, балакаєм, між нами казанок - і тут, без запрошення, намальовується коняча голова і залазить в казанок. А кінь - то здоровенна тварюка, його не знати як і відігнати... А ще він пожував мою майку яка сушилась на кущах :-) А ще ті коні товклись цілу ніч, ну прямо як ... коні.

На фото Велика Сивуля. Якщо дивитись фото в повний розмір то біля стежки можна побачити надписи - мабуть індіанці з плато Наска побували і в українських Карпатах. Особлово порадував надпис "КОЛR" - справжній розмір у висоту 3-4 метри, кеменюки такі що самому тяжко їх підняти, але от з буквою "Я" чи то арифметика підвела, чи то хитра задумка автора...

2. Ігоровець. 1 день на "легку"
Похід вихідного дня. Маршрут займає 28км, який можна пройти за 10-12 годин насолоджуючись горами.
На фото укріплення 1 світової війни, яких тут залишилось багато. Напівзруйновані окопи, бункери і стінки місцями заховані в зарослях ялівцю - хтось добре попрацював щоб їх збудувати...
Далі камінь на якому явно відбиток якоїсь доісторичної істоти. Мені нагадує щось типу хребта. Свій кросівок на фото я залишив для порівняння розмірів.

Панорамний вид на Сивулю з Ігровця (без коментаріїв) -

Я з'їв Ктулху :-)

Великий, слизький, огидний та з довгими щупальцями він дрімав на дні океану, і чекав поки його розбудять. І його розбудили... Робудили, привезли, зварили і подали мені на стіл :)))
Ну я живу по принципу, що в житті всього треба спробувати хоча б раз (крім тяжких наркотиків і протиприродних речей :))) ):
Цього разу я добивив два досягнення "перший раз в житті":
1. спробував лобстера
2. спробував краба
на молюски і мідії мене не стало. Але я був близько до 3го досягнення - блювати з вікна машини на швидкості 120 км/год. Обійшлося :-)
Заключення:
варіант-1. морська їжа на любителя, а я не любитель.
варіант-2. відпадає. стільки горілки я не вип'ю.

Lake Tahoe and Squaw Valley

(в статті описуються події за 11 квітня – краще пізно...)

За обідом один чувачок проговорився про курорт де він недавно побував. Ми зразу загорілись бажанням поїхати. Оскільки це був наш останній тиждень, прийшлось відпроситись на пятницю (за що ми працювали до 2ї ночі в інші дні ))) )

Озеро Тахо знаходиться десь за 300 км від Сан Матео на межі штатів Каліфорнія і Невада. Але їхати туди просто - бо там навіть в горах дорога краща ніж в нас в місті )) Озеро велике, синє, розташоване серед високих засніжених гір – одним словом гарне. Підійшло б для пейзажів під якийсь фентезійний фільм.
Я навтіь чисто символічно заліз по коліна в воду ... в крижану воду ))

А далі катанні на лижах серед квітня на курорті де колись проводились Олімпійські Ігри (давненько правда). О, це було супер класно. Я навіть зараз задоволено усміхаюсь згадуючи каттаня.

Прикольно було коли ми виїхали на самісінький верх, в куртках, з лижами, в чоботах – а там басайн серед відкритого неба і люди купаються і загарають. Жаль що плавки не взяв )))

Погода була сонячна - вперше спалився на сонці при катанні на лижах:))). На відміну від Буковеля - нема трас, просто гора з якої можна спускатись як хочеш ...
Часом на нас здивовано дивились америкоси - ми без масок, шоломів і рукавиць просто в літніх курточках явно виділялись серед екіпірованих лижників. Ну але ж я їхав в сонячну Каліфорнію а не засніжені Корильєри.

Місто гріхів.

Sin City – це неофіційна назва міста Лас Вегас.

Наближались перші повні вихідні, ми розуміли що інших може і не бути якщо прийдеться працювати, тому було вирішино їхати. Машиною. В пятницю в обід прилетіли ще Віктор з Ярком, а в опівночі Сергій. Хлопці наші легкі на підойм вирішили не лягати, а зразу ж після поселення в готелі їхати. Ну я вам скажу через пів години після трансатлатичного перельоту податись в дорогу десь1000км – це не так просто (хто літав мене зрозуміє). Але їхати в ночі зручніше через менший трафік на дорогах.

І ось ми вже в дорозі, тьотка з GPS надиктовує нам дорогу. Правда після того як ми виїхали з міста то тьотка заткнулась бо повороти траплялись раз на 200 км. Після того як в 5 ранку Андрій почав засинати за рулем я його змінив. До того я ще не їздив ))) Машина хоча й велика, в управлінні дуже легенька і мякенька. Я починаю все більше цінити машини бізнес класу ( спортивна - це потужно я ця - це зручно :-) ). Дорога гарна – круїз контроль на 70миль (110 км) і залишається тільки руль тримати. Хоча дорога і машина дозволяла, але в поїздку ми не їхали більше 140. Штрафи тут не такі як в нас – за непристегнутий ремінь можуть 300 паперів забрати )) Під 8 ранку мене змінив Сергій бо я теж почав змучуватись. Тут дорога з креєчків ребриста, тому коли трішки зїжаєш машину починає легенько трясти, але ще більше звуку. Після того як я пару раз почав з’їжати зрозумів що вже треба мінятись.

До Лас Вегаса добрались десь в 11 ранку. Всі замучені і не виспані, але спати не було коли. Тому зразу почали інтенсивно гуляти по місту. Туристична частина це одна довга вулиця (Strip), яка тягнеться на багато кілометрів, і на якій розташовані всі готелі. Тут кожен готель особливий, в кожного є своя ізюмінка. Єдине що їх об’єднує то це казіно - воно є в кожному готелі, і воно велике.... дуже велике. Тут рядами тягнуться гральні автомати, столи з рулетками, столи для гри в карти, великі екрани зі спортивними подіями і коефіцієнтами. Буває що гральні зали довші ніж пів кілометра (а може і ще більше).

Тут є готелі які виглядають як Єгипетська піраміда з Сфінксом, як хмарочоси НюЙорка, або як велетенський замок, чи елфелева вежа, чи як телевишка вишка в Торонто. В середині готелів все також оформлено тематично.

В одному з готелів ми натрапили на велику засклену залу з імітацією джунглів в якій спали леви (справжні). Навкруги іншого готеля були американські горки – ну і ми звичайно ж на нах покатались. Але там колбасить, такі прискорення і перегрузки. Я так щиро кричав на кожному віражі що чуть не вдавився власними слюнями )))

А потім пи піднялись на імітацію елфевої вежі (164 метри). Звідти відкривається чудовий вид на місто. А прямо перед готелем навпроти здоровенний фонтан в якому час від часу влаштувається водяне шоу - фонтан б’є і рухається під музику.

Ну і звичайно ж ми чисто символіно програли трохи грошей в казіно – щоб відчути атмосферу міста. Куди ж без цього в Лас Вегасі. А взагалі я так оглянувся навкруги – то страшна сила... Люди там так програють гроші, просто як зомбіки на тих автомах сидять. І людей купа місто живе і днем і вночі. Там народ безпереривно тупцюється з місця на місце по казіно і по вулицях.

І ще одна штука, яка мене здивувала. Чувачки які роздають рекламки, спочатку я їх упорно не замічав тому що дивився високо в небо на будівлі. Потім тім рекламки все ж таки попали мені в руки, подивився – а там дівчата і телефони ))) Це ж зовсім не чувачки – а сутенери, причому з густуною 15-20 штук на 50 метрів (і це я не перебільшую). А потім я почав замічати й інші детелі, типу велетенську екрани на будинках з рекламою типу “Hot babes direct to your room”, намашинах, стендах і т.д. Ніколи б не подумав ))) Так що любетилі бурливогого і розпусного життя – Лас Вегас місто для вас.

А ще там багато шоу для туристів. Вони є в кожному готелі. Ми коли купляли білети, то сказали що нам треба шоу там де б багато не говорили (тому що зрозуміти американські жарти важко навіть знаючи англійську). Ну попали на шоу іншого спрямування. Ну я вам скажу стриптиз тут явно покруче ніж ті що в нас показують. Ми були на двох шоу (кожне десь по півтора години). Перше, кабаре, більш вишукане і класичне схоже на Мулен Руж. Друге більш сучасне і драйвове. В кожному шоу приймало участь десь 8-12 танцівниць. І дівчата гарні, і наряди, і постановка і виконання. Одним словом нам показали офігенний перформанс. Це зацінили всі )))

Нічний Лас Вегас – це міріади ліхтариків, лампочок і підсвіток. Один Лас Вегас споживає електроенергії як вся прмисловиість Франції. Це просто супер коли все світиться всякими різними кольорами. Нас стало гуляти десь до другої ночі (все ж таки вийшло що 40 годин активно не спали).

P.S. Тут вже пізно, я аж замучився писати... Ідею ви зрозуміли – все було класно.